Жизнь в Европе и на Украине

То что беспорядки спонсируются это очевидно,человек который реально работает ,воспитывает детей не сможет так долго горлапанить на майдане

Типичный попуас который дальше своей Горловки не куда не ездил,а тут подарили бутылку и билет на майдан

Я вирішив побути волонтером на Майдані. Мене попросили допомогти на кухні. Перше враження... ну це щось нереальне, це якась кухня для армії. Стільки чаю, кави, закруток, різних продуктів, і, водночас, десятки людей метушаться, щось там роблять на кухні. Тільки потім зрозумів, що це ще не багато продуктів, адже те, з якою швидкістю працював народ, якому не платять ні копійки, - мене шокував. Подвійна порція енергії у кожного. Усі хутко виконують свою позицію на кухні, аби нагодувати людей. Час від часу хтось вигукує: "Слава Україні", і тільки тоді усі підводять голови і відповідають: "Героям Слава". Мені дали очіпок, рукавиці, халат (мені здалось, що я неначе хірург у ньому), показали моє робоче місце, я взяв ніж і почав операцію з бутербродами! Поруч зі мною працювали молоді київляни та львів’яни. «Я вже тут п’ятий день, ми повинні добитися зміни влади. Я звідси просто так не поїду», - перекинулася зі мною двома словами львів’янка Марія. Навпроти мене була дівчина родом із Запоріжжя, яка, за її словами, приходить сюди щовечора. Дівчина хотіла не просто скандувати, а й зробити щось корисне для Євромайдану. Дух, який панував довкола неможливо описати словами. Таке враження, що ти просто незамінний працівник. Трохи пізніше я розкладав гречку у тарілки, інші – накладали м’ясо, овочі із закруток, ставили на піднос, несли людям на Майдан. Біля мене була якась жіночка із Москви. Така з бойовим характером, схожа на справжню русскую женщину. На мої запитання відповідала которко і дещо грубо: «Я с Москви. Приехала поддержать вас, чтобы не думали, что все москали козли. Давай, чё стоишь, работай быстрее. Я тут уже часов 5». За годинку-дві я захотів вийти в народ. Пафосно звучить, але дуже хотів подивитися на людей, роздати їжу, перекинутися трьома фразами і заодно глянути, хто там виступає. Ось я вже йду з першою тацею гарячого другого, а тут люди, мабуть, теж волонтери: «Розступіться, дайте пройти волонтеру». Інколи навіть розчищали прохід з будинку профспілок до вулиці. Ойвавой, а приємно як. Самоорганізація рулить. Люди відповідали: «Ой, дякую. А можна ще один бутрик?», «А ми не будемо. Місцеві», «О, я такий голодний. Дякую вам», «А з чим там бутерброд?», «Так, а чё кофе, когда там чай будет? Подойдите сюда», «Ура, ми врятовані – чай!». Емоцій не передати. Майдан – це якесь нове містечко. І мені надзвичайно подобається бути там. Чогось згадав слова Лесі Українки: «Без надії сподіваюсь». Я напишу, що зараз і з надією, і з сподіванням хочу, аби у нас все вдалося. Хочу відсвяткувати Новий Рік у Новій Україні.

Не нужно дескутировать с глупыми людьми,эти люди ни разу не пытались заработать деньги потому что страшно оторвать зад от мамки.Даже если через 100лет возьмут в евросоюз они также будут сидеть на жопе и ждать халявного пособия.

Пришли люди в масках,разгромили памятник Ленину который находится в списке ЮНЕСКО как объект Всемирного наследия.Оппозиция тут же открестилась от вандалов,милиция вообще не реагировала. Пипец. ЕвропЭйцы!

Майдан – 8 грудня 2013 року. Марш Мільйону. Народне віче почалося з молитви…. Майдан, Хрещатик, вулиці поруч залиті людьми… Національне піднесення…Навіть у Глобусі, де ми зайшли погрітися і випити чаю в Кофе-хаузі, струмочки людей снують вниз і вгору….Хтось скаже «Слава Україні», весь Глобус відповідає «Героям Слава». Іноземці теж скандують «Слава Україні» і стають патріотами України. Слава Богу не почула дурнуватої фрази «Смерть москалям», бо революція не про це… Зустріла приємних людей з Донецької області та Чернівців…Всі тут ! Україна майданує в Києві, різних містах України та всієї Європи ! Емоції – ейфорія і піднесення, відчуття єдності та гордість за наших людей… Думки – вимоги до влади більш менш узгоджені як в опозиції, так і в громадськості…Але снує питання – як домогтися виконання вимог ? Який план досягнення цілей ? який план А ? який план Б ? Влада – боїться, обгородила урядовий квартал автобусами та міліцією…Та міліція якась дружня. З ними фоткатися можна, не заперечують. Ми вже перемогли, бо революція відбувається в головах і серцях людей, люди міняються, стають свідомішими, самоорганізовуються, підтримують одне одного, перестають боятися… Ніяких провокацій. Люди спиняють провокаторів та тих, хто пробує щось поламати…. А от Леніна не вберегли. Ленін – гудбай ! Гудбай совок ! Революція, це не тільки зміна облич у владі. Це поява нових облич. Це внутрішні зміни суспільства. Це зміна системи влади. Це можливо ! Якщо у молодих громадських рухів та опозиції буде план досягнення цілей. Якщо вони зможуть почути один одного. Якщо Схід і Захід разом ! Ми уже в Європі !

«В новейшей истории появился случай, когда был разрушен памятник, внесенный в списки всемирного наследия ЮНЕСКО. Первый случай - это когда талибы в Афганистане из танков расстреляли наскальное изображение Будды. И второй - когда в Киеве, в центре Европы, разрушен памятник Ленину », - заявил в воскресенье пресс-секретарь главы украинского правительства Виталий Лукьяненко.

- вы так скорбите по памятнику Ленину и сравниваете его с Буддой... Для многих этот памятник был как матерное графити. Пришли и помыли место.

кому тот Ленин мешал?Это история,от этого никуда не уйдёшь..я больше чем уверена,что с тех,кто участвовал в этом,сами в своей жизни ничего не создали!

А слово искусство вам ни о чем не говорит?Можно было его передать или продать ,ну наконец подарить другой стране.Да просто убрать с площади наконец,без этой дикости с кувалдами.Оппозиция видимо по шапке все же получила "сверху" раз открестилась от такой уборки.))